Серед Адітьев Я -Вишну, серед светіл-лучезарноє сонце, серед Марту-марічи, а серед зірок Я -луна.
КОМЕНТАР: З дванадцяти Адітьев головним є Крішна. Зі всіх мерехтливих в небі світив головним є сонце, яке в “Брахма-самхите” назване сяючим оком Верховного Господа. У космічному просторі дме дванадцять вітрів /циркулирует дванадцять потоків повітря, і Марічи, божество, що управляє їх рухом, є представником Крішни.
Я -источник сяйва сонця, яке розсіює тьму, що панує в світі. Від Мене ж виходять місячне світло і світло вогню.
КОМЕНТАР: Дурні і неуки не знають, який влаштований і діє навколишній їх світ. Але зрозумівши те, про що Господь говорить в даному вірші, людина почне знаходити знання. Кожний з нас знайомий з такими феноменами, як сонце, місяць, вогонь і електрика. Ми повинні тільки зрозуміти, що джерелом світла, яке вони випромінюють, є Верховна Особа Бога.
Приймаючи цю концепцію життя, обумовлена душа починає розвивати в собі свідомість Крішни і дістає можливість досягти духовної досконалості, знаходячись в матеріальному світі. Спочатку живі істоти є частинками Верховного Панове, і в даному вірші Він указує їм шлях, який приведе їх додому, до Бога.
Сліпуче сяйво, яке виходить від Твоєї форми, подібно до бушуючої пожежі або яскравого блиску сонця, розповсюджується на всі сторони світла і закриває її від поглядів людей. Та все ж я усюди бачу цю виблискуючу форму, увінчану коронами, з булавами і дисками в незліченних руках.
Той, хто залишив заняття йогою, присвятивши їм багато років, роождаєтся в сім’ї трансценденталістов, що володіють духовним знанням. Але рідко кому в цьому світі випадає така можливість.
КОМЕНТАР: Тут Крішна говорить про те, як почесно з’явитися на світло в сім’ї йогів або трансценденталістов, оскільки дитина, що народилася в такій сім’ї, з самого початку свого життя отримує могутній поштовх до духовного розвитку. Це особливо відноситься до сімей ачаржев і госвамі.
Члени таких сімей, де чтут традиції і дають дітям належне виховання, досвідчені в духовній науці і є зрадженими Панове, тому з часом вони стають духовними вчителями. У Індії багато сімей ачарьев, але в даний час практично всі вони звиродніли /деградували/, із-за недоліків в освіті і вихованні.
Милістю Панове ще існують /збереглися/ сім’ї, які з покоління в покоління виховують трансценденталістов. З’явитися на світло в таких сім’ях, поза сумнівом, великий успіх.
На щастя і наш духовний вчитель, Ом Вішнупада Шрі Шрімад Бхактісиддханта Сарасваті Госвамі Махараджа, і ваша покірна слуга по милості Панове дістали можливість народитися в таких сім’ях і з перших днів свого життя займатися відданим служінням Господу. Пізніше ми зустрілися по волі зверху.
Про син Кунті, Я-вкус води, світло сонця і місяця, склад ом у ведічеськіх мантрах. Я-звук в ефірі і талант в людині.
КОМЕНТАР: З цього вірша ми дізнаємося, як Господь Своїми різноманітними духовними і матеріальними енергіями пронизує все суще. На перших етапах духовного розвитку Верховного Господа усвідомлюють через Його різноманітні енергії, в Його безособовому аспекті.
Як присутність бога сонця, який є особою, можна відчути через його усюдисущу енергію, сонячне світло, так і присутність Панове, який перебуває в Своїй вічній обителі, можна відчути через Його енергії, якими пронизане все суще. Вкус-неот’емлемоє властивість /основное качество/ води. Ніхто не стане пити морську воду, тому що в ній чистий смак води змішаний із смаком соли.
Нас більше привертає вода, що має чистий смак, і цей чистий смак є однією з енергій Верховного Господа. Імперсоналіст відчуває присутність Панове у воді через її смак, а персоналіст прославляє Панове, який прихильно дав людині цю смачну воду, щоб він міг утамувати жадаю. Таким чином можна відчути присутність Панове усюди.
По суті, філософії персоналізму і імперсоналізма не суперечать один одному. Той, хто спіткав Бога, знає, що особовий і безособовий аспекти одночасно присутні у всьому сущому, і в цьому немає ніякої суперечності. Тому Господь Чайтанья проголосив /Свій/ піднесений принцип ачинтйа бхеда і абхедататтва, одночасної єдності і відмінності.