Серед Адітьев Я -Вишну, серед светіл-лучезарноє сонце, серед Марту-марічи, а серед зірок Я -луна.
КОМЕНТАР: З дванадцяти Адітьев головним є Крішна. Зі всіх мерехтливих в небі світив головним є сонце, яке в “Брахма-самхите” назване сяючим оком Верховного Господа. У космічному просторі дме дванадцять вітрів /циркулирует дванадцять потоків повітря, і Марічи, божество, що управляє їх рухом, є представником Крішни.
Я -источник сяйва сонця, яке розсіює тьму, що панує в світі. Від Мене ж виходять місячне світло і світло вогню.
КОМЕНТАР: Дурні і неуки не знають, який влаштований і діє навколишній їх світ. Але зрозумівши те, про що Господь говорить в даному вірші, людина почне знаходити знання. Кожний з нас знайомий з такими феноменами, як сонце, місяць, вогонь і електрика. Ми повинні тільки зрозуміти, що джерелом світла, яке вони випромінюють, є Верховна Особа Бога.
Приймаючи цю концепцію життя, обумовлена душа починає розвивати в собі свідомість Крішни і дістає можливість досягти духовної досконалості, знаходячись в матеріальному світі. Спочатку живі істоти є частинками Верховного Панове, і в даному вірші Він указує їм шлях, який приведе їх додому, до Бога.
Сліпуче сяйво, яке виходить від Твоєї форми, подібно до бушуючої пожежі або яскравого блиску сонця, розповсюджується на всі сторони світла і закриває її від поглядів людей. Та все ж я усюди бачу цю виблискуючу форму, увінчану коронами, з булавами і дисками в незліченних руках.
Про нащадок Бхарати, як сонце одне освітлює весь всесвіт, так і втілену живу істоту осяває все тіло своєю свідомістю.
КОМЕНТАР: Є багато теорій про природу свідомості. “Бхагавад-гита”, пояснюючи його природу, приводить в приклад сонце і сонячне світло. Подібно до того, як сонце, знаходячись в одному місці, освітлює весь всесвіт, крихітна духовна частинка, перебуваючи в серці живої істоти, осяває все тіло своєю свідомістю.
Таким чином, свідомість свідчить про присутність душі в тілі, так само як сонячне світло свідчить про присутність сонця. Знаходячись в тілі, душа пронизує його своєю свідомістю; та варто їй покинути тіло, як свідомість /сразу ж/ зникає. Кожна розумна людина без зусиль зрозуміє цю істину.
Тому свідомість не може бути результатом взаємодії матеріальних елементів /порождением материи/. Ето-неот’емлемий ознака живої істоти. У якісному відношенні не відмінне від свідомості Всевишнього, свідомість живої істоти проте не тотожно йому, оскільки розповсюджується в межах тільки одного тіла, не охоплюючи інші матеріальні тіла.
Тим часом, Наддуша, що перебуває в серці кожної індивідуальної душі як її друг, знає про те, що відбувається в кожному тілі. Цим свідомість Всевишнього відрізняється від свідомості індивідуальної живої істоти.
У Тебе немає ні почала, ні середини, ні кінця. Твоя велич безмежна. У Тебе велика кількість рук, а сонце і місяць -Твои ока. Я бачу, як вогонь виривається з Твоїх вуст, і як Своїм сліпучим сяйвом Ти спалюєш цей всесвіт.