Шлока 19
Той, хто бачить, що все в матеріальному світі здійснюється гунамі матеріальної природи і хто спіткав Верховного Панове, трансцендентного до цих трьом гунам, досягає Моєї духовної природи /вечной обители/.
Шлока 21
Те, що ведантісти називають непроявленим і непогрішимим, те, що іменують вищою метою, те місце, досягнувши якого, жива істота ніколи не повертається в матеріальний світ, є Моєю вищою обителлю /-это Моя вища обитель/.
Шлока 6
Моя вічна обитель не освітлена ні сонцем, ні місяцем, ні вогнем і ніяким іншим джерелом світла. Той, хто одного разу досяг її, вже ніколи не повертається в матеріальний світ.
КОМЕНТАР: Тут описаний духовний світ, обитель Верховної Особи Бога, Крішни, яку називають Крішналока, або Голока Вріндавани. У духовному світі не потрібно ні сонця, ні місяця, ні електрики, бо всі планети там самі випромінюють світло. У цьому всесвіті є тільки одна така планета, сонце, а в духовному небі всі планети випромінюють сяйво.
Сяйвом цих планет (Ваїкунтх) заповнено духовне небо, яке називають брахмаджьоті. Початковим джерелом цього сяйва є планета Крішни, Голока Вріндавани. Частина його покрита махат-таттвой і утворює матеріальний світ. Проте велика частина духовного неба заповнена духовними планетами, Ваїкунтхамі, серед яких головною є Голока Вріндавани.
Перебуваючи в тьмі матеріального світу, жива істота залишається в обумовленому стані. Проте, розірвавши зв’язки з ілюзорним деревом матеріального життя, яке є спотвореним віддзеркаленням духовної реальності, воно досягає духовного неба і стає звільненим. Після цього воно вже ніколи не повертається в матеріальний світ.
У обумовленому стані жива істота вважає себе володарем матеріального світу, а досягнувши звільнення, вступає в межі духовного царства і стає супутником Верховної Особи Бога. Там воно насолоджується вічним блаженством, вічним життям і знаходиться в повному знанні.
Шлока 22
Досягти Верховну Особу Бога, Панове, якому немає рівних, можна лише в процесі /за допомогою/ чистого відданого служіння. Залишаючись в Своїй обителі, Він разом з тим є усюдисущому, і все суще покоїться в Нім.
КОМЕНТАР: Тут ясно сказано, що вища обитель, звідки живі істоти ніколи не повертаються назад, це обитель Крішни, Верховній Особі. У “Брахма-самхите” ця обитель названа ананда-чинмайа-раса, місцем, де все виконано духовного блаженства. Все різноманіття, що існує там, пронизане духовним блаженством-в обителі Панове немає нічого матеріального.
Джерелом цього духовного різноманіття є Сам Верховний Господь, бо як вже мовилося в сьомому розділі, в обителі Панове все створено духовною енергією. Що ж до матеріального світу, то Господь, що вічно перебуває в Своїй вищій обителі /никогда що не покидає Своїй вищою обители/, проте /вместе з тем/ пронизує весь матеріальний світ у формі Своєї матеріальної енергії.
Таким чином за допомогою Своєї духовної і матеріальної енергії Господь перебуває усюди – і в матеріальних, і в духовних всесвітів. Йасйантах-стхані означає, що все суще покоїться в Нім, будучи частиною або духовної, або матеріальної енергії Панове. Так, за допомогою цих два енергії Господь перебуває усюди.
Досягти вищої обителі, або незліченних планет Ваїкунтхи можна лише займаючись бхакті, відданим служінням Господу, на що ясно указує спожите тут слово бхактйа. Жоден інший метод не допоможе живій істоті досягти вищої обителі Панове. Веди (“Гопала-тапані Упанішад” 3.2) також розповідають /содержат информацию/ про вищу обитель Верховної Особи Бога.
Ач ваші сарва-гах крішнах. У цій обителі тільки один Верховний Господь, якого звуть Крішна. Он-божество, що виявляє втіленням вищої милості і, будучи єдиним /оставаясь один/, Він проте поширює Себе в мільйони і мільйони повних частин.
Веди порівнюють Панове з деревом, яке нерухомо стоїть на одному місці і разом з тим пишно квітне, рясно плодоносить і час від часу міняє листя.
Повні частини Панове, правлячі на планетах Ваїкунтхи, є четирехрукимі і відомі під різними іменами: Пурушоттама, Трівікрама, Кешава, Мадхава, Аніруддха, Хрішикеша, Санкаршана, Прадйумна, Шрідхара, Васудева, Дамодара, Джанарідана, Нараяна, Вамана, Падманабха і т.д.
“Брахма-самхита” (5.37) також підтверджує, що Господь, який ніколи не покидає Своєї вищої обителі, Голоки Вріндавана, проте є усюдисущим, тому все відбувається своєю чергою (голока овва нівасатй акхилатма-бхутах). Як сказано у Ведах (“Шветашватара Упанішад” ^.8): парасйа шактір вівідхаїва шруйате/ свабхавіки джнана-бала-крійа ча.
Його енергії тягнуться усюди і завдяки ним все в світі здійснюється в належному порядку, хоча Сам Господь знаходиться далеко-далеко за його межами.
Шлока 19
Той, хто бачить, що все в матеріальному світі здійснюється гунамі матеріальної природи і хто спіткав Верховного Панове, трансцендентного до цих трьом гунам, досягає Моєї духовної природи /вечной обители/.