Арджуна сказав: Мій дорогий Господь Крішна, Я бачу в Твоєму тілі всіх напівбогів і велика кількість інших живих істот, зібраних разом. Я бачу Брахма, лотоса, що сидить на квітці, а також Панове Шиву, всіх великих мудреців і божественних /трансцендентних/ зміїв /змиев, змей/.
Про син Кунті, в кінці кожної епохи все проявлене в матеріальному світі входить в Мене, а на початку наступної епохи Я знов створюю все за допомогою Своєї енергії.
КОМЕНТАР: Створення, існування і руйнування матеріального прояву повністю залежить від вищої волі Особи Бога. “В кінці епохи” означає після смерті Господа Брахми. Брахма живе сто років, а його один день складає 4.300.000.000 земних років. Стільки ж триває і його ніч. Місяць Брахми складається з тридцяти таких днів і ночей, а год-із дванадцяти місяців.
Після ста років, коли Брахма вмирає, відбувається руйнування і знищення матеріального світу. Це означає, що енергія, проявлена Верховним Господом, знов повертається в Його лоно. Потім, коли виникає необхідність знов створити матеріальний космос, він з’являється по волі Всевишнього. Баху сйам: “Я один, але стаю багатьма”. Так свідчить ведічеській афоризм (“Чхандогья Упанішад” 6.2.3).
Господь поширює Себе в Своїй матеріальній енергії, і весь космічний прояв виникає знов.
Кожного разу /Снова і снова/ з настанням дня Брахми живі істоти з’являються на світло, а з приходом ночі всі вони, безпорадні, сходять у небуття
КОМЕНТАР: Безрозсудні живі істоти, прагнучі залишитися в матеріальному світі, можуть піднятися на вищі планети, проте потім їм доводиться знов повертатися на землю. Протягом дня Брахми вони займаються діяльністю на вищих і нижчих планетах матеріального світу, а коли для Брахми наступає ніч, всі вони піддаються знищенню.
Вдень живі істоти отримують різні тіла, знаходячись в яких, вони можуть займатися матеріальною діяльністю, а з приходом ночі, позбавляються тіл і входять в тіло Вішну. Потім, з настанням нового дня Брахми, вони знов переходять в проявлений стан. Бхутва бхутва пралійате: протягом дня живі істоти знаходяться в проявленому стані, а вночі знов сходять у небуття.
Врешті-решт, коли термін життя Брахми добігає кінця, живі істоти гинуть /знищуються/ і залишаються в непроявленому стані протягом багатьох мільйонів років. Коли в наступну епоху Брахма народжується знов, живі істоти також з’являються на світло. Так вони влачат свою існування в полоні матеріального світу.
Ті з них, хто, володіючи розумом, приймає свідомість Крішни, присвячують своє життя служінню Господу, повторюючи Харі Крішна, Харі Крішна, Крішна Крішна, Харі Харе/ Харі Рама, Харі Рама, Рама Рама, Харі Харі. Такий ще /вужчий/ в цьому житті вони переносяться на духовну планету Крішни, де життя вічне і виконане блаженства, і вже ніколи не народжуються знов в матеріальному світі.
Об найбільший, такий, що тьмарить своєю величчю що /перевершує/ навіть Брахму, Ти -изначальный джерело творіння /творець/. Як же їм не падати перед Тобою ниць? Об безмежний, про Владика напівбогів і притулок /притулок/ всесвіту! Ти -неистощимый джерело, причина всіх причин, трансцендентна до матеріального світу.
Сім великих мудреців, а до них чотири інших великих мудреця і Ману [прародителі людства], вийшли від Мене, народжені з Мого розуму і далечіні почало всім живим істотам, що населяють /обитающим на/ різні планети всесвіту.