Шлока 3-4
Ті ж, хто, контролюючи відчуття і неупереджено відносячись до всіх живих істот, поклоняються виключно непроявленому, лежачому за межами плотського сприйняття, усюдисущому, незбагненному, незмінному, постійному і неподвіжному-безлічному аспекту Абсолютної Істини, такі люди займаються діяльністю ради загального блага і врешті-решт досягають Моєї обителі.
КОМЕНТАР: Ті, хто поклоняються не безпосередньо Верховній Особі, Крішне, а намагаються досягти тієї ж самої мети, Шрі Крішни, обхідним шляхом, врешті-решт все ж таки досягають Його /ее. “Після великої кількості життів мудрець, що знайшов притулок в Мені, осягає, що Васудева суть все”.
Коли людина, пройшовши через безліч життів, знаходить повне знання, він вдається до Господа Крішне. Той, хто йде до Бога шляхом, вказаним /описанным в даному вірші, повинен навчитися контролювати відчуття, служити кожній живій істоті і займатися діяльністю ради загального блага. Звідси витікає, що досягти вищого ступеня духовного самоусвідомлення можна тільки звернувшись до Господа Крішне.
Часто, перш ніж вдатися до Господа, людина проходить через безліч аськез і випробувань.
Щоб відчути присутність Наддуші в серці індивідуальної душі, необхідно припинити діяльність матеріальних відчуттів, перестати бачити, чути, відчувати смак, працювати і т.д. Тоді людина відчує /зрозуміє/, що Наддуша перебуває усюди.
Усвідомивши це, він не випробовує заздрості і ворожості ні до однієї живої істоти: він вже не проводить різниці між людиною і твариною, бо бачить одну тільки душу, а не зовнішню оболонку. Проте звичайній людині дуже важко слідувати методу, ведучому до усвідомлення безособового аспекту Абсолютної Істини.
No Comments »