Шлока 21
Серед Адітьев Я -Вишну, серед светіл-лучезарноє сонце, серед Марту-марічи, а серед зірок Я -луна.
КОМЕНТАР: З дванадцяти Адітьев головним є Крішна. Зі всіх мерехтливих в небі світив головним є сонце, яке в “Брахма-самхите” назване сяючим оком Верховного Господа. У космічному просторі дме дванадцять вітрів /циркулирует дванадцять потоків повітря, і Марічи, божество, що управляє їх рухом, є представником Крішни.
Серед зірок найяскравішим на нічному небосхилі є Місяць, який також представляє Крішну. З цього вірша виявляється, що Місяць належить до зірок, тому зірку мерехтливі в небі, також відображають світло сонця /солнечный свет/. Веди відкидають представлення /концепцию, теорию/ про існування у всесвіту безлічі сонць.
Сонце /тільки/ одне і зірки, також як і Місяць, світять /його/ відображеним /от него/ світлом. Оскільки в цьому вірші “Бхагавад-гити” місяць віднесений до категорії зірок, мерехтливі в небі зірки не є сонцями, але подібні до Місяця.
No Comments »